Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменитий

Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНИТИЙ"
Бочастий, -а, -е. Толстобокій Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. І. 314.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.
Утерти, -ся. Cм. утирати, -ся.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.