Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імати

Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл. 1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Ном. № 6889. Наперед невода риби не імати. Ном. № 2603. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Гн. І. 124. Ой казав пан круль Варвару імити. МУЕ. III. 52. 2)віри. = няти віри.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМАТИ"
Закрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. закри́тися, -ри́шся, -єшся, гл. Закрываться, закрыться, укрываться, укрыться. Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем. Чуб. V. 87.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Харсонщина, -ни, ж. Херсонская губернія. Шейк.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. XII. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.