Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
Зарясні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Густо покрыться плодами, листьями. 2) Переносно: запестрѣть красивыми одеждами. Пожакуймо заставщину козацьку, — нехай круг нас голота зарясніє.
Зате́пла нар. Пока тепло.
Підніжжя, -жя, с.
1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано.
2) Разножки между ножками стола.
3) Cм. звіяшки.
4) Подножка в ступі.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. . Хорошая дружина на вроду. Ум. уро́донька.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
