Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Осердя, -дя, с. = осердок.
Осла, -ли, ж. Оселокъ.
Скінчення, -ня, с. = скінчання.
Тулуча, -чати, с. = тулук 1.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили.
