Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Оробина, -ни, ж. = горобина.
Підволоджувати, -джую, -єш, сов. в. підволо́дити, -джу, -диш, гл. Смачивать, смочить, увлажить.
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Слинько, -ка, м. Слюнявый.
