Блехувати, -хую, -єш, гл. = блихувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют.
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ?
Гавх меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, а ні важся! Бо що два, а не єден, а собака третій.... гуджа-гавх!
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха.
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Розан, -на, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою.
Халус, -са, м. Лакомка,
