Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гловарь

Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОВАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОВАРЬ"
Відвічний, -а, -е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом. Стор.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти. Чуб. V. 827.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались. Стор. МПр. 42.
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був. Новомоск.
Склений, -а, -е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОВАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.