Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
Помеженно нар. Смежно.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід.
Стельмашня, -ні, ж. Экипажная, колесная мастерская.
Шинкарство, -ва, с.
1) Продажа спиртныхъ напитковъ.
2) соб. Кабатчики. Пани купці, славні правці, шинкарство, міщани об сім Різдві усі в нові убрались жупани.
