Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт.
Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи.
Опернатіти, -тію, -єш, гл.
1) Опериться.
2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай.
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи.
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Тарарах! меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде.
Чустрати, -ра́ю, -єш, гл. = чухрати. А вже твою березоньку вирубали люде. — Ой хоч її вирубали, аби не чустрали.
