Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глоба

Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБА"
Білка, -ки, ж. 1) Бѣлка. 2) Раст. Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. I. 125. Ум. білочка.
Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Загрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузити. Черк. у.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ. Грин. II. 344, 345.
Квакати, -каю, -єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2)ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Рухливий, -а, -е. Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.