Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гложу

Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. І. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. Ум. Деся́тничок. 466.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. І. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Лизну́ти Cм. лизати.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто. Ном. № 7595.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Підсередушний, -а, -е. = підсередульший. Підсередушна (сестра) вибила в двері. Чуб. II. 245.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене. ЗОЮР. І. 10.
Сербин, -на, м. 1) Сербъ. 2) Родъ танца. ЗЮЗО. II. 503. Ум. сербинонько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.