Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гложу

Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Абшито́ваний, -а, -е. Отставной, уволенный. Він уже від того абшитований. Фр. Пр. 1.
Бачно, нар. Предусмотрительно.
Вишення, -ня, с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Вістовниця, -ці, ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка. МВ. І. 125.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче. Кв. I. 108.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував. Ном. стр. 301. № 389.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Порати, -раю, -єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Фурик, -ка, м. 1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.