Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Захоложуваты, -жую, -ешъ, гл. = захолоджуваты.
Зодяга, -ги, ж. = одіж. Найнялася на хазяйській зодязі. Заробити на зодягу.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. 2) Мездра, мездрина.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл.
1) Нашелестѣть.
2) Нашумѣть.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Фрайтер, -ра, м. Єфрейторъ. Фрайтер, прочитайте мені лист.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы.
