Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторчак

Сторчак, -ка, м. 1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. 2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній. 3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. Св. Л. 181. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки? Грин. III. 648.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАК"
Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ. Млак. (Желех.).
Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. ІІ. 118.
Викорпати Cм. викорпувати.
Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок. Екат.
Купило, -ла, с. Деньги (шуточно). Купив би, та купило притупим. Ном. № 10495.
Курта, -ти, ж. 1) Короткое одѣяніе до пояса. КС. 1882. VIII. 385. 2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною. КС. 1882. VIII. 385.
Повипручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Освободиться, вырваться изъ рукъ, лапъ (о многихъ). Сторожі були таки нас половили з кавунами, а ми таки повипручувались та й повтікали. Харьк. у.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.