Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сточувати

Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЧУВАТИ"
Гід, году, м. = год, гід від году. Ежегодно, изъ года въ годъ. Салдати тоді в нас стояли гід від году. Конст. у.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Обміжок, -жка, м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г.
Обновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить.
Пилина, -ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. пилинка, пили́ночка.
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Товсто нар. 1) Толсто. 2) Грубо, грубымъ голосомъ. Ведмідь на ретязі товсто реве.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.