Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глоїна

Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЇНА"
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Відламати Cм. відламувати.
Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Шевч. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців. ЗОЮР. II. 43.
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Чуб. VII. 422. Покриткуй, або начосів не напускай. Ном. № 11264.
Недобиток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ добитый, не совсѣмъ замученный. Старий недобиток, варнак. Шевч. 2) мн. Остатки (войска послѣ пораженія).
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.