Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається.
Зозулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ зозуля.
2) мн. Раст. a) Viola tricolor L. б) Viola hirta. в) Orchis militaris L. Cм. зезюльки; г) — жовті. Cypripedium Calceolus L. д) — рябі. C. guttatum schwarz. е) — красні. C. macranthon schwarz.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають.
Подорожник, -ка, м.
1) Раст. а) Plantago major L. б) Plantago lanceolata L. в) Plantago media. г) Polycnemum arvense. г) Polygonum aviculare.
2) Дорожныя записки, записки путешествующаго.
Спережати, -жа́ю, -єш, сов. в. спереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Думка думку спережає. Він спередив мене конем.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ.
