Відслоняти, -няю, -єш, сов. в. відслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Отслонять, отслонить, открывать, открыть. Одслонила заслінку.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Королиця, -ці, ж. = королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Була гарна вбога панна, краля-королиця.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина.
Пробовкнути, -ну, -неш, гл.
1) О колоколѣ: издать отрывистый звукъ. Дзвін пробовкнув.
2) Проговорить. Вона пробовкнула щось про пригоду, про втрату бідолашньої дитини. А ще ж козак Морозенко словами пробовкнув. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть.
Талірковий, -а, -е. Тарелочный. Таліркова фабрика.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі.
