Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавдун

Кавдун, -на, м. Брюхо. Козак не гордун, що обірве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВДУН"
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Гаманець, -нця, м. Ум. отъ гаман.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Дружкі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дружкові.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість. Левиц. І.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.