Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавід

Кавід, -вода, м. Родъ, порода. Левч. Дід його, батько і мати, та і ввесь їх кавід такий закатований.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВІД"
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати. Вх. Уг. 237.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані. Мил. М. 42.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.