Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гнойовий, -а, -е. Навозный. Гнойова яма. Гнойова лопата.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Перебоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл.
1) Долго пробыть въ страхѣ.
2) Перестать бояться.
Переплисти Cм. перепливати.
Поворотний, -а, -е. Возвратный.
Полиця, -ці, ж.
1) Полка. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині.
2) Отвалъ у плуга. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати.
3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса.
4) Раст. Trifolium arvense L. Ум. поличка, поличенька.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
