Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казюка

Казюка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. казючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗЮКА"
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Н. п. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.
Мета́л, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий. Пирятин. у. Слов. Д. Эварн.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Попродати, -даю, -єш, гл. Распродать, продать. Попродав воли з возами. Драг. 160. Попродав усю худобу.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Росплід, -лоду, м. Расплодъ, разведеніе. На Семена чорт мірає горобців міркою.... з верхом насипле мірку. То що в мірці, те йому йде, а що зчеркне, те зостається на росплід. Драг. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.