Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. Ґонтовий дах Округи церкви.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Хапатня, -ні, ж. Спѣшка, скорая, поспѣшная работа. Там така хапатня, що не вхопиш. Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею.
