Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карно

Карно нар. Наказуемо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Н. п. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда. ЗОЮР. II, 23.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Ушанувати, -ную, -єш, гл. 1) Почтить. 2) Хорошо принять, угостить. Ні, я по своєму її вшаную. К. МБ. X. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.