Бжун, -на, м. = бжук.
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити.
Відтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила!
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні?
