Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катун

Катун, -на, м. 1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122. 2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТУН"
Безхитрий, -а, -е. Безхитростный, наивный.
Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. Cм. Юрма.
Ма́чка, -ки, ж. 1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6. 2) = баґа. Шух. І. 277. Cм. омачка.
Недобрий, -а, -е. 1) Нехорошій, дурной. 2) Недобрый, злой. 3) Невкусный.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
Розстань, -ні, ж. Распутье, мѣсто раздѣленія дорогъ. Чуб. І. 85. Щоб тебе поховали на розстанях. Ном. № 3799.
Скока, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала. Мкр. Н. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.