Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивуха

Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВУХА"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Діля́ пред. = Для. Бога діля.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Кивнути Cм. кивати.
Набала́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набала́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992.
Нориця, -ці, ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех.
Поборсень, -сня, м. Постромка. Сим. 37.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся! Переясл. у. Слов. Д. Эварн.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. Вас. 196. На просищі дак і добреньке жито.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.