Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидатися

Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. К. ЧР. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. № 1766. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч. 22. 2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє. О. 1862. VIII. 1. 3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали. Черниг. 4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається. Г. Барв. 397. Мил. 166. 5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Ном. № 458. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чуб. І. 298. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся. Кв. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИСЯ"
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Орленя, -ня́ти, с. Орленокъ. Летить орел і орленя. Мнж. 37. Надлетіли орленята, круту гору вкрили. Чуб. V. 969.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть? Ком. І. 13.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать. Ном., стр. 292, № 75.
Сунути 2, -ну, -неш, гл. 1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв. ЗОЮР. І. 158. 2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали. Мнж. 18.
Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Н. п. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. черничка, черниченька. Чуб. І. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.