Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київський

Київський, -а, -е. Кіевскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВСЬКИЙ"
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.  
Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ. Вх. Зн. 17.
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Познати Cм. познавати.
Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. І. 105.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво. Вх. Лем. 458.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво. К. ЦН. 271.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.