Арда́ль, -лі, ж. Трансильванія.
Веребей, -б'я, м. = горобець. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл. — но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць.
Линча́, -чати, с. Маленькій линь.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Ростина, -ни, ж. Растеніе. Вез неї (води) нема життя нічому живому — ні ростині, ні чоловікові. Далі пішла вся ростина — росте, як з води йде. Бог сотворив світ та покликав усіх до себе і почав землю ділити.... і чоловікові, і звірю, і птиці, і комашці усякій і землю, і воду, й ростину, і їжу указав.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Підеш до пана Бога на скаргу.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.
