Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ).
Дожина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. дожа́тися, -жну́ся, -не́шся, гл. Дожинать, дожать до извѣстнаго предѣла. Пішла в поле жать. Дожалася до долини, — сіла спочивать.
Замі́рити, -ся. Cм. заміря́ти, -ся.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала.
Ліверник, -ка, м. = лірник.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью.
Поминальниця, -ці, ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина. Лучина, Дмитрова, Михайлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику «на часточку» и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ.
Стулень, -льня, м.
1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці.
2) Vulva.
