Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біляк

Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. Греб. 362. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. Чуб. V. 1183. 3) Бѣлякъ-заяцъ. Шейк. 4) Родъ черешенъ. Уман. у. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. І. 219. Значеніе неясно. Аф. (310) переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; Шейк. (65) «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. К. ЦН. 310. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯК"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Ватра, -ри, ж. 1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній. Шух. І. 191. 2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Вх. Лем. 395. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. І. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Ретельне нар. Аккуратно, точно. Знаю ретельне, що.... Федьк.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.