Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білястий

Білястий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлѣющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯСТИЙ"
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію. ЗЮЗО. І. Вересай, 35.
Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II. Маркев. 74.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Топінка, -ки, ж. Тонка печи. Сим. 183.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ. Мир. ХРВ. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.