Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кілець

Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Камен. у. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. Подольск. г. кільці пускати. Проростать. Ум. кільчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЕЦЬ"
Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Кв. Так і бехнув з горища. Мнж. 113.
Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа. К. ЧР. 273.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Соромливо нар. Стыдливо.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.