Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кілок

Кілок, -лка, м. 1) Колышекъ. 2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна. Левиц. І. 26. 2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315. 4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі. МВ. І. 28. 5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей. Kolb. І. 57. 6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку. Ном. № 1259. 7) = заніз (у ярмі). Kolb. І. 67. 8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Рудч. Чп. 249. Ум. кіло́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛОК"
Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Рудч. Ск. II. 4. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Ном. № 12723.
Глод, -ду, м. = глід.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195. 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. Н. П. 344.
Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець. Камен. у.
Зателе́патися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Так зателепався, як жид. Ном. № 11273.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.