Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біс

Біс, біса, м. 1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бѣл.-Нос. О, хитра з-біса! Котл. 4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе. 8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) біса з'їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) біса вхопити. Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе. 13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. бісик. Ув. бісяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІС"
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Му́читися, -чуся, -чишся, гл. Мучиться. МВ. І. 100. Я вже не живу, а тільки мучуся. Левиц. І.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять. Морд. Пл. 67.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Пореготатися, -чу́ся, -чешся, гл. = пореготати. Пореготався (з баби) і поїхав собі. Грин. II. 231.
Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.