Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біс

Біс, біса, м. 1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бѣл.-Нос. О, хитра з-біса! Котл. 4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе. 8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) біса з'їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) біса вхопити. Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе. 13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. бісик. Ув. бісяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІС"
Близько нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. близенько, близесенько.
Вистроїти, -ся. Cм. вистроювати, -ся.
Галагівка, -ки, ж. = гаївка. Желех.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. Ном. № 12207. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. Шевч. 132. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Грин. ІІІ. 499. Довго мабуть гнувся — не давав? МВ. (О. 1862. ІІІ. 74).
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. О. 1861. XI. Свид. 35. У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Св. Л. 2. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє. Гол. II. 673.
Побаришувати, -шую, -єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?). Ном. № 10575.
Схилястий, -а, -е. Наклонный. Верба стояла крива, — схилиста на став. Грин. II. 57.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Всасываться, всосаться. 2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину. Мир. ХРВ. 180.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.