Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити

Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИТИ"
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Зду́мати, -ся. Cм. здумувати, -ся.
Кузуб, -ба, м. = козубОбібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.