Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паникадило

Паникадило, -ла, с. Паникадило, подвѣсная церковная люстра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИКАДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИКАДИЛО"
Ара́ші, -шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. Cм. II. Ариш.
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Верескливий, -а, -е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
До́хлий, -а, -е. Дохлый. Стор. І. 66.
Каюта, -ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНИКАДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.