Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотіти

Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Гейкання, -ня, с. 1) Произнесете слова гей. 2) Пѣніе пѣсни съ припѣвомъ гей. МУЕ. ІІІ. 39.
Змотувати, -тую, -єш, сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44.
Канарок, -рка, м. Канарейка-самецъ.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. Ум. покотьольце.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого. Ном. № 10441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.