Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчити

Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИ"
Біднісінький, -а, -е. Совершенно бѣдный.
Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. Ум. жигальце.
Меті́ль I, -те́лі, ж. = метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.