Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю.
Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Ослін, зроблений з лодвів.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Накарав міх, то й торби страшно.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся.
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Хрещений, -а, -е. 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!» Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тії мови. 2) Крестный. Та ти ж мені хрещений батько. А мені хрещена мати лиштву вишивала.
Християнка, -ки, ж. Христіанка.
