Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книш

Книш, -ша́, м. 1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Чуб. VII. 444. Повна піч паляниць, посередині книш. Ном. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина. Шух. І. 143. 2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ. 3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша. Гол. Од. 18. 4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Чуб. VII. 427. Ум. книшик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИШ"
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки. О. 1861. XI. Св. 64.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.