Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця.
Зві́сний Cм. звісен.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні.
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу.
Приоружити Cм. приоружувати.
Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози.
1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ.
2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі.
3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы.
4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Ум. снізка.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл.
1) = штурляти, -ся. Штурялись, штовхали один одного.
2) Всовывать.
