Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книжник

Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! Мил. 27. З мене не великий книжник. О. 1862. VIII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНИК"
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.
Подорожчати, -чаю, -єш, гл. Вздорожать.
Подратувати, -ту́ю, -єш, гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра. Кв.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.