Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книжник

Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! Мил. 27. З мене не великий книжник. О. 1862. VIII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНИК"
Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Варварство, -ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл. 1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати. Чуб. V. 428. 2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав. Чуб. I. 89.
Призиратися, -раюся, -єшся, сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.