А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.
Беку (неск.?) Дѣтск. Гадость, дермо, грязь. Cм. бека.
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша.
Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Заточи воза в клуню. 2) — в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Правовірник, -ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяв.
Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько.
Розмножувати, -жую, -єш, сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл.
1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила.