Вильце, -ця, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Ум. ви́лечко.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень.
Латач, -ча, м. Раст. Caltha palustris. Cм. жабник.
Об'їзджати, -джа́ю, -єш, сов. в. об'їхати, -ї́ду, -деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто где, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає.
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Сивилла трохи очуняла.
Перелаз, -зу, м.
1) Мѣсто, гдѣ перелѣзаютъ черезъ плетень. Ой так не гаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не робіть.
2) Раст. Brionia alba. Cм. переступ. Ум. перелазок.
Розбрестися Cм. розбродитися.
Тарахкати, -каю, -єш, гл. Стучать, ударять, грохотать. Тепер собі тарахкай із гармат.
Тогобіцький, -а, -е. = тогобічний. Тогобіцькі люде вертались із цього боку на свої міста.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.
