Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобза

Кобза, -зи, ж. 1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Мет. 443. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. На речах — як на кобзі. Ном. № 2989. 2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Сим. 148. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає. Грин. III. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗА"
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити. Котл. Ен. III. 56.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Пира, -ри, ж. = пирга. Вх. Зн. 48.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей. Ив. 21.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная. Лубен. у.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.