Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Подення, -ня, с.
1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды.
2) Дно саней или вообще экипажа.
Польованець, -нця, м. Охотникъ.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби.
