Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі.
Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Взяла коня за гнуздечку. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Прачик, -ка, м.
1) Ум. отъ прач.
2) Головастикъ.
Просіка, -ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять.
Супорник, -ка, м. Противникъ, соперникъ.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
