Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець.
Гайсання, -ня, с. = гасання.
Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами.
Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Ум. ліпшенько.
Пані, -ні, ж. нескл. Барыня, госпожа. Неначе пані превелика. Сама Череваниха була пані ввічлива. При фамиліи, родственномъ или служебномъ титулѣ и пр. прибавляется изъ вѣжливости, какъ русск.: госпожа. Пані Барабашева, гетьманова молодая! Съ притяж. мѣст. или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность мужчинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: жена. Приїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані.
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Кубки стоять понаповняні.
Поперехвалювати, -люю, -єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти.
Часина, -ни, ж. Время, минута. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Ум. часинка. часиночка. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. Забіг на часиночку до удови.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.
