Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондричитись

Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДРИЧИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДРИЧИТИСЬ"
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Вп.... Cм. уп...
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612. 2) = зводи. Вх. Зн. 21.
Майстрова́ II, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає. Васильк. у.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать. Ном. № 7731.
Повідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Отставить (во множествѣ). Повідставляй горщики від жару.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. Вх. Зн. 8. 2) Раст. Leonurus cardiaca. Вх. Пч. ТІ. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДРИЧИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.