Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конець

Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЦЬ"
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Катран, -ну, м. 1) Раст. Bunias orientalis L., a также Crambe tatarica jacq. ЗЮЗО. I. 115, 120. 2) Передникъ. Гол. Од. 61. Ум. катранець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець. Гол. III. 231.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Розчетвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Всіх невольничків та повипускали.... взяли Негруєнка, розчетвертували. Чуб. V. 1022.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.
Твердяк, -ка, м. Раст. a) Lythrum Salicaria L. Анн. 205. б) Lythrum virgatum L. Анн. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.