Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конець

Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЦЬ"
Визирцем нар. Высматривая.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Н. п. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.
Получабак, -ка, м. Родъ рыбы.
Порати, -раю, -єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Привикти Cм. привикати.
Сполучати, -ча́ю, -єш, сов. в. сполучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Соединять, соединить. Коммуна, сполучена таким задумом. К. КП. 9.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Ховання, -ня, с. 1) Прятаніе. К. ЦН. 174. 2) Сохраненіе, сбереженіе. 3) Погребеніе, похорони. 4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.