Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитень

Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТЕНЬ"
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Москалі́вна, -ни, ж. 1) Дочь великоросса. 2) Дочь солдата. Чи не москалівна? так же, казали, у москаля дочка вмерла. Мир. ХРВ. 8.
Натрутити Cм. натручувати.
Оправа, -ви, ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.
Скоцюрбитися, -блюся, -бишся, гл. Скорчиться. Желех.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю. Мнж. 175.  
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.